Опубликовано JuneRain в Вс, 11/12/2011 - 14:59
колись в запроторенім місті де ростуть тільки клени
будинки із цегли рудої і вулиці всі паралельні
ми збудуєм вокзал щоб жити обабіч напевно
і пити каву на привокзальній в кленовій алеї
там в віддаленім місті нас буде лиш двоє з людським обличчям
всі решта - собаки бездомні суки і кобелі
і знаєш вони брешуть удень і виють нестерпно ніччю
нам страшно не буде бо ми там будем одні
на безлюдний перон ніколи не прийде електропоїзд
бо не має таких поїздів які ходять у місто псів
там нема ліхтарів а на стОвбурах кленів плюгава совість
тих хто жив тут колись і собак не любив
***
PS. якщо хтось захоче, то прошу в гуглі відшукати, що символізує «собака» і «клен»